"У Німеччині в 1991-му про Україну майже не говорили -
там переймалися проблемою власного об'єднання"

ВАСИЛЬ ГОРБАЛЬ, політик
ФАКТИ ICTV:
Що пам'ятаєте з 24 серпня 1991 року?
ГОРБАЛЬ:
За кілька годин до путчу я вилітав з Шереметьєво-2: повертався з канікул на навчання у Німеччину рейсом Москва - Мюнхен. Й тільки у понеділок дізнався, що відбувається у столиці Росії.

...У 1992 році у ролі перекладача я був запрошений німецькою стороною для перекладу української делегації, яка приймала участь у традиційному європейському форумі в Альпбасі, Австрія. Це форум, на якому довгий час зустрічаються відомі політики та інші діячі для обговорення спільного європейського майбутнього. На ньому я познайомився з В'ячеславом Чорноволом, Дмитром Павличком, також на заході був присутній Віталій Кличко.

Тоді вперше на форумі був піднятий прапор України. На офіційному заході я відчув мурахи по спині від нашого гімну та подальших розмов.

Все, що відбувається в Україні, ми бачили з Німеччини. А на Батьківщину повертались приблизно раз на рік, тому що на переїзд треба було багато коштів.

У самій Німеччині більше переймалися проблемою об'єднання: інтеграцією східної Німеччини у об'єднану Німеччину.

Серед студентства розмови були або про навчання, або про економічні проблеми Німеччини.

Інформації про Україну було мало – тільки по деяким каналам. Тим більше, путч було швидко локалізовано. Перший-другий день – шок. У моєму випадку ще й радість, бо я вилетів з Шереметьєво за кілька годин до його початку. Тоді такі думки були. Зважайте, що мені на той час було 20 років.
ФАКТИ ICTV:
Ви цікавилися політикою в той час?
ГОРБАЛЬ:
Ми не були настільки політизовані, як студенти зараз, і політиків знали менше. Думок про початок політичної діяльності зовсім не було. Мав інше завдання – закінчити навчання.

З нами, до речі, навчався племінник Станіслава Шаталіна, який відомий через програму планової економіки Радянського Союзу на ринкову економіку під назвою 500 днів.

Наші ровесники-німці не дуже підтримували розмови про політику, у Німеччині дорослішають десь у 30 років. Основною метою у них було отримання навчання.

Про незалежність можна було поговорити зі студентами з української діаспори – там політики було більше.
ФАКТИ ICTV:
Коли Україна стала/стане справді незалежною?
ГОРБАЛЬ:
Я вважаю, що офіційне проголошення України незалежною і є початком незалежності. Все решта – шлях довгих реформ.

Перед Днем незалежності опитують українців щодо їхнього ставлення до свята. Певна частина населення не сприймає за свято 24 серпня. Раніше таких українців було 10-15%. Мені здається, на сьогодні їх ще менше.

Значно менше, але сарказму вистачає. Особливо у соцмережах, коли кепкують зі свята Незалежності, реформах, маючи ностальгію за Радянським Союзом.
Made on
Tilda