"Незалежність до 1991-го здавалася неможливою, бо я знала долі людей, які за неї віддали життя"

ОЛЬГА БОГОМОЛЕЦЬ, народний депутат України
ФАКТИ ICTV:
Що пам'ятаєте з 24 серпня 1991 року?
БОГОМОЛЕЦЬ:
Мені було 25, я щойно закінчила клінічну ординатуру, склала іспити, і з 2-річним сином знаходилася в селі.

Звістку про декларацію щодо незалежності я сприйняла як з радістю, так і з тривогою. Було відчуття новоі відповідальності та гордості, що я українка.

Я росла в російськомовній родині і російськомовному середовищі, українську мову знала тільки тому, що своі дитячі канікули проводила в Карпатах. Коли Україна стала незалежною, я прийняла рішення говорити з моїм сином українською мовою, що і зробила. Хоча говорити українською в родині з батьками мені не дозволяли.
ФАКТИ ICTV:
Ви вірили в Українську незалежність до 24.08.1991?
БОГОМОЛЕЦЬ:
Це здавалося неможливим, бо я знала про долі багатьох людей, які віддали своє життя за незалежність України - це і мій двоюрідний прадід Вадим Богомолець - генерал-хорунжий УНР, який очолював в 1919 році комітет спасіння України в Константинополі. І моя прапрабабуся Софія Богомолець, яка була одним з керівників південно російського робітничого союзу і загинула в Сибіру на каторзі в 36 років.

Вдома у нас майже нічого ніколи не обговорювали, мене з дитинства привчали не говорити зайвих слів, бо родина протягом багатьох років радянської влади була під наглядом КДБ, телефони прослуховувалися. Серед моіх родичів було багато репресованих, ворогів народу, розстріляних, зісланих до Сибіру.
ФАКТИ ICTV:
Чим ви займалися у 1991 році?
БОГОМОЛЕЦЬ:
О, це був в моєму житті один з вирішальних років - окрім завершення медичного навчання, я вперше в житті співала на великій сцені - виступила в Луцьку на фестивалі авторської пісні Оберіг з власними піснями і піснею на вірш Василя Стуса, стала лауреатом цього фестивалю, отримала спеціальний приз радіостанції Свобода (Вашингтон, Мюнхен), прийняла участь у міжнародному фестивалі Сопот в Польші і вперше в житті пішла на багатогодинні допити по справі допомоги Революції на граніті, показання свідомо давала українською мовою.

Мала можливість тоді спілкуватися зі Степаном Хмарою, В'ячеславом Чорноволом, Леонідом Плющем, Опанасом Заливахою, Павлом Мовчаном, Іваном Драчем, знала Ярослава Лесіва, лідерів Революції на граніті - Олеся Донія, Ігоря Коцюрубу, і безперечно моіх хресних батьків-дисидентів - шестидесятників Євгена Сверстюка і Надію Світличну...
ФАКТИ ICTV:
Коли Україна стала/стане справді незалежною?
БОГОМОЛЕЦЬ:
Процес виборювання незалежності є не меньш важливим і вирішальним ніж сама незалежність!

Громада України (і більш, і меньш свідома, тобто і ті які за, і ті які проти) зараз на шляху формування нації, без якоі неможливо створити незалежну краіну, і важливо, що ми розпочали цей шлях в 1991 році.

24 серпня ми отримали шанс і право вибору - скористатися ним чи ні? Заради цього шансу не одне покоління справжніх українців віддавали своє життя.

Саме в боротьбі за принципи незалежності і завдяки ворогам загартовується нація.
Незалежна, горда, успішна Украіна відбудеться тоді, коли кожен громадянин України відчує власну відповідальність за мову, якою він говорить, за церкву, до якоі він ходить, за податки, які він сплачує, за слова, які він говорить і за справи, які реально робить.

Коли влада і бізнес в державі будуть відокремлені, коли люди почнуть думати над тим, що вони чують з екранів ТБ, коли у владу будуть йти чесні і порядні, гідні і професійні, ті, які можуть і готові брати на себе відповідальність. Коли ми перестанемо думати, що нам допоможе Схід чи Захід, коли будемо розраховувати лише на власні сили. Цей час вже близенько. Тепер важливо не опустити руки і не дати тим, хто не вірить в незалежну Україну, забрати у нас наш шанс.
Made on
Tilda